Статті
21 лютого 2013 | Жила №5, Мудрощі | Автор Тамара Марценюк

Чоловіки і догляд за дітьми: можливо і потрібно!

У сучасному світі з його динамікою відносин, очікувань і ролей чоловіки змушені змінюватися, причому нарівні з жінками. За останні сто років жінки вибороли собі низку прав і можливостей та увійшли в публічну сферу: змогли здобувати освіту, вийшли на ринок праці, почали голосувати. Донедавна батько в сім’ї мав роль годувальника, дисциплінатора, прикладу для наслідування і наставника. Це означало, що він займав владну позицію. Перелічені критерії були вирішальними для оцінки батьківської успішності. Натомість із виходом жінок на ринок праці роль чоловіка у приватній сфері змінюється. Адже з’явилися господарства вже з двома джерелами прибутку. Жінка стає матеріально незалежнішою від свого чоловіка, і роль чоловіка-годувальника дещо нівелюється.

Незважаючи на те, що жінки почали працювати й поза домом, більшу частину домашньої праці (70–80%), як і раніше, виконують саме вони. Приватну сферу і надалі вважають компетенцією переважно жінок. На них накладено подвійне навантаження, що призводить до стресових ситуацій у сім'ї. Час – це важливий ресурс, якого бракує всім і який непропорційно витрачають на приватну сферу чоловіки і жінки.

Однак чоловічі ролі у приватній сфері також змінюються. Дослідники вказують на появу так званих нових тат. Це чоловіки, які більшою мірою залучені до сімейної сфери і беруть активнішу участь у вихованні дітей. Як зазначає російський соціолог І. С. Кон, залученість чоловіків до виховання дітей – це не лише їхній індивідуальний вибір, адже існує також низка  соціально-економічних факторів. Важливо, аби державна політика сприяла активнішій участі чоловіків у приватній сфері. Недаремно вважають, що один зі шляхів подолання гендерної нерівності у суспільстві – це перерозподіл ролей чоловіків і жінок у домашній сфері, яка, на відміну від публічної, не так динамічно змінилася. Саме тому низка країн, зокрема ті, які є лідерами у забезпеченні рівних прав і можливостей для статей (Швеція, Норвегія, Фінляндія тощо), протягом останніх років розробляють політику залучення чоловіків до догляду за дітьми.

Відповідно постає питання: для чого слід це робити? Які переваги цього процесу? Хто виграє, крім жінок, які розвантажать свою зайнятість у приватній сфері?

 

Читайте статтю повністю у п'ятому числі журналу "Жила"!

Передрук матеріалів (статей та ілюстрацій) журналу та використання їх у будь-якій формі, повністю або частково, в тому числі й в електронних ЗМІ, можливе лише з письмового дозволу редакції.