Автори

Ігор Сердюк

історик, мандрівник

Перший спогад дитинства такий: я сиджу в кімнаті батьків на підлозі, запам’ятався червоний килим, яскраве світло з вікон і почуття всеоб’ємного щастя (мабуть батьки якусь іграшку подарували).
Моє дитинство пройшло між невеликим містечком на Полтавщині і бабциним селом. Багато пам’ятного. Більшість приємних спогадів пов’язано з великою кагалою дітей мого віку, котрі жили в трьох гуртожитках технікуму, де працював батько. Увесь вільний час товклися на подвір’ї – футбол, лижі, і особливо, - ковзани. Мали своє поле на невеликому ставку, справжні хокейні ворота та ходили грати з командами інших дворів.
Важливий життєвий урок? Найбільша цінність – друзі і рідні.
Улюбленим заняттям в дитинстві було читати книжки: був головним завсідником дитячої бібліотеки, давали стільки книг, стільки хотів.
Улюблених дитячих книжок кілька, і всі вони до цього часу мене надихають, це: чудове україномовне видання «Карлсона та Пеппі» 1980-х років. Осібно стоїть «Великий мисливець Мікас Пупкус» (автор - Петкявічюс Вітаутас), цю книгу вважаю шедевром з точки зору тексту і малюнків, а Мікас – до цього часу мій кумир. Ну і Лев Давидичев з його «Життя Івана Семенова, другокласника і другорічника»!
Улюблена гра - таки хокей.

При себе. Викладаю історію в педуніверситеті, кандидат наук, працював у школі. Займаюсь туризмом і вже років десять ходжу в різні гори та мандрую.

Передрук матеріалів (статей та ілюстрацій) журналу та використання їх у будь-якій формі, повністю або частково, в тому числі й в електронних ЗМІ, можливе лише з письмового дозволу редакції.