Автори
Настя Мельниченко

Настя Мельниченко

журналіст, мандрівник, редактор, авторка статей

Мій перший спогад з дитинства - це розпечені плити десь біля моря, мені пече ноги, а тато ловить на вудочку бичків. Тоді ж є іще один яскравий перший спогад: я лежу на дні водойми, наді мною блимають хвильки і грає сонце. Тато потім розповідав, що коли вони мене витягли, налякані, що їхня дитина мало не втопилася, я сказала: "А я під хвилькою заховалася!"

Найпам'ятнішими з дитинства для мене є роки, коли я з татом з Києва перебралася до села на Полтавщині. Три роки дитячого раю з татом! Свого дитинства у столиці я майже не пам'ятаю, все злилося у безкінечні будні: школа-гуртки-уроки. А у селі я пережила більшість пригод і реального досвіду: навчилася плавати, їздити верхи та на велосипеді, давати раду з худобою, розуміти рослини і ліс. Це були чарівні роки!

Важливий життєвий урок: живи так, наче у будь-який момент можеш померти!

  Улюблені заняття в дитинстві - це різні пригоди, походи, пасіння корів і весь "пастуший дискурс": молоко, надоєне прямо в рота, поле і коні, вирізання пастушої палиці якимсь дідом, забирання заслуженого молока у баби-Яремихи...

Улюблена дитяча книжка - "Хроніки Нарнії" Клайва Льюіса. Я мала лише дві книжки з серії - "Підкорювач світанку" та "Мандрівка на край світу", проте вони все одно зробили мене тією, ким я є. Досі можу цитувати абзаци напам'ять. І досі вірю у магічний світ десь там)

Улюблена іграшка - собачка Булка, червона і стара. Її в мене вкрали.

Нереалізована дитяча мрія - стати відомою письменницею чи співачкою. Реалізована - стати відважною шукачкою пригод, яка надихатиме інших!

Про себе: журналістка, закінчила магістерку археології. Хоч за другим фахом не працюю, але дуже цікавлюся давниною. Вивчаю фольклор, мандрую.

Передрук матеріалів (статей та ілюстрацій) журналу та використання їх у будь-якій формі, повністю або частково, в тому числі й в електронних ЗМІ, можливе лише з письмового дозволу редакції.