Автори
Світлана Богдан

Світлана Богдан

письменниця, філолог, літературний редактор "Жили"

Перше, що пам'ятаю, - це епізод, коли я ще сиділа у візочку і не вміла говорити. Зі мною була чи мама, чи бабуся, не пригадую, і сестри старші теж були. Ми гуляли в одному харківському парку (моя мама з Харкова), і я побачила величезну кульбабу - білу, з гігантськими парашутиками, що росла неподалік. Я дуже схотіла собі ту кульбабу, але ж говорити не вміла, тож, сидячи у колясці, потяглася до неї і показувала руками в надії, що мене зрозуміють і мені ту кульбабу дадуть. Дуже чітко пам'ятаю відчай від відчуття, що не знаю, як іншим повідомити про моє бажання.

Що найбільше запам'яталося з дитинства - можливо, той жах, який відчуваєш, коли на тебе кричать або коли чуєш, як сваряться на кухні батьки. Це повна катастрофа і руйнування всього. А найкраще - це коли гарно накритий стіл у вихідний, уся сім'я збирається разом, і це свято. Або коли всім гуртом піти в ліс і там гуляти весь день.

Важливий життєвий урок? Напевне, одним із важливих уроків стало те, що коли мені було 15 років, мій батько потрапив у лікарню, з якої не вийшов живим, - і я потім дуже довго мучилася, що востаннє, коли він був удома і ми спілкувалися, я була вельми роздратована і майже не відповідала на його питання, не знаючи, що це останній раз, коли ми розмовляємо. Дуже шкодувала, що не приборкала тоді своїх негативних емоцій і не приділила достатньо уваги близькій мені людині.

Улюблене заняття в дитинстві? Гадаю - вигадувати. Дуже любила гратися в іграшки - будувала цілі міста і придумувала довжелезні історії, які й режисирувала. Гралася досить довго - років до 12, здається... Подобалося конструювати власний світ.
Любила всілякі творчі заняття - малювати, співати, ліпити з пластиліну... Виготовляла іграшки власноруч із того, що було, - з паличок і зелених абрикосів на дачі майструвала чоловічків і потім вигадувала їм пригоди.

Улюблена дитяча книжка? Було чимало книжок, які я перечитувала по багато разів, знов і знов насолоджуючись ними. Серед них - книжки Френсіс Бьорнет “Таємничий сад” (книга, що вчила доброти і терплячості до ближнього), “Маленька принцеса” (про те, як зберігати власну гідність за будь-яких обставин); Елінор Портер “Полліанна” (ця навчила в усьому шукати щось позитивне).

Щодо іграшок, то я любила всі свої іграшки - якусь одну виділити складно. Мала гарну ляльку Барбі, вдягала її в різні костюми. Бавилася і з серіями левів та бегемотиків із "Кіндер-сюрпризів" - вибудовувала їм цілі піраміди з кубиків і там їх розставляла, був у тому ще якийсь сюжет... Коники, машинки, дерев'яний возик, кольорові кубики різної форми, з яких можна щось будувати, - всього й не злічити...

Реалізована мрія - мандри! Хотілося багато мандрувати і бачити всяке цікаве, що й було здійснено.
Нереалізована - стати видатною співачкою або акторкою ))))


Про себе:

За освітою філолог, працюю перекладачем в інформагентстві, займаюся також редагуванням, пробую себе як літературний критик і як поет-початківець.

Світлана Богдан є літературним редактором журналу "Жила", а також тією людиною, яка перекладає російські тексти авторів на чудову та легку українську.

Передрук матеріалів (статей та ілюстрацій) журналу та використання їх у будь-якій формі, повністю або частково, в тому числі й в електронних ЗМІ, можливе лише з письмового дозволу редакції.