Автори
Таня Срібна

Таня Срібна

вишивальниця, авторка статей про вишивку

Перший спогад дитинства - як бігаю навколо хати прабабусі. Бігаю. Мати-мачуха за хатою; дивувалась, як встелиться вона усюди під саму мазану хату, які квіти, як сонечка, і яке дивне листя з різних боків. І багато-багато сонця навкуги.
Найпам'ятніше з дитинства? Самостійність. Коли мене лишали вже в бабусі одну вдома, це мені подобалось. Роби, що хочеш, бери які завгодно книжки з дідусевої бібліотеки, бери ляльки -  тягни з шафи, які мені видавали зрідка, щоб не попсувала, а тут такий рай, все можна взяти, щоб потім непомітно покласти на місце.
Важливий життєвий урок - це коли соромно, ніяково, болісно, то не побиватися, навчитись відпускати від себе біль, людей, ситуацію.
Улюблене заняття в дитинстві пригадую й досі. Не вистачає мені зараз дитячої гри, коли з усього, що є в шаховому наборі (шахи, шашки, карти, нарди тощо) будувались житла з кімнатами для життя і роботи родини, а мешкали в них шахові фігури. Не всі, бо переважна більшість з них були столами, камінами. Зазвичай персонажами були  ферзь, король та  їх маленькі діточки -- пішаки чи старші  -- слони .   
Улюблена дитяча книжка? Казки, велика книжка з прекрасними перекладами і гарною обкладинкою. Меншенькою любила дуже велику "Попелюшку" з прекрасними ілюстраціями і опис дзеркал "від підлоги до стелі". В наш час дзеркала із шафи-купе ще більші, тому можу сміливо заявити, що мрії збуваються.
Реалізована/нереалізована дитяча мрія?
Щоб моя праця була в поміч цілому світу -- значущість профеісійна. Спокійніша в амбіціях зараз, але над мрією працюю.
Про себе...
Геофізик, закінчую працювати над дисертацією. Маю наукові публікації з геофізики та в галузі краплинного зрошення. Люблю каміння, мінералогію, природу, ландшафти і подорожі. І хочу працювати, щоб допомогти нашій Землі переживати влив людини.
Люблю етнографічне: споглядати музейні колекції і занурюватись у народну вишивку, працювати з цікавими і зацікавленими людьми. Вишиваю з дитинства. Тепер професійно і вдумливо, мені цікаво відновлювати, переосмислювати і продовжувати наш вишиваний спадок.

Мій проект "Закладинка в улюблену книжку" живе в бібліотеках і музеях, де  в невеличку річ повсякденного вжитку можна вкласти частину великої української культури, і ця вишивка під силу кожному. Зараз працюю над довгобудом "Виплекана сорочка" на вишивальному форумі, де кожен може вишити-пошили собі традиційну українську сорочку за підтримки і порад інших учасників.  Наукові вишивальні інтереси -- Київщина, Чернігівщина, Полтавщина. Співпрацюю з музеями, виступаю на конференціях, проводжу майстер-класи, маю публікації.

Передрук матеріалів (статей та ілюстрацій) журналу та використання їх у будь-якій формі, повністю або частково, в тому числі й в електронних ЗМІ, можливе лише з письмового дозволу редакції.